Верба – символ і окраса України!
Окрім краси, смутку, що промовляє до людського серця, верба дарує
багато корисного. Верба – це позначка води на землі. Тому й криницю
копають завжди під вербою. На сухому місці це дерево не росте.
«Де стрибає вербиця – там здорова водиця» – говорить народне прислів’я.
Мудрість народна зафіксувала тут ще одну характерну здатність верби бути
природним фільтром всіляких домішок, що містяться у водах річок та озер.
Ось чому люди брали (і сьогодні беруть) воду для пиття у річці під вербою.
Поряд з іншими рослинами верба завжди вважалася рослиною оберегом.
А, надто, вербова гілочка, освячена на Вербну неділю. Нею били кожного
зустрічного і примовляли: «Будь великим, як верба, а здоровим, як
вода, а багатим, як земля.» Виганяючи вперше худобу на пасовище, вдаряли
її вербовою гілкою, щоб уберегти від хвороби та всякої напасті. Наші предки
вірили, що освячені гілочки верби оберігають поля від граду, а житло і людей
– від хвороб. Для українців верба – символ краси, неперервності життя.
